Слово «скульптура» походить з латині, що означає «висікаю», «вирізаю». Народився цей вид мистецтва ще в палеоліті, стародавньому кам’яному віці. Вже тоді люди робили фігурки звірів та використовували їх у магічних діях і обрядах. У Стародавньому Єгипті після похорону родича обов’язково виготовляли скульптуру , що максимально точно передавала образ людини, яка померла.
Виготовляли скульптуру з довговічного матеріалу через переконання, що душа покійника живе доти, поки існує його зображення. Скульптура буває різною. Монументальна скульптура, як правило, великих розмірів, бо повинна взаємодіяти з будівлями та природою. Це гранітні пам’ятники, монументи, художня оздоба, скульптура. Якщо скульптор робить фігуру людини у повний зріст, - це статуя, до стегон – напівфігура або торс, якщо зображення до пояса , - це бюст, а від плечей – скульптурна голова, якщо ж із стесаними плечима, - то герма. Зображення фігур декількох людей називається скульптурною групою.
Існує ще скульптура малих форм – це орнаменти та деталі, які прикрашають предмети побуту та гранітні пам’ятники: різні статуетки, підстаканники, попільнички, настільні лампи, гірлянди, квіти, маски та ін.
Традиції каменеобробки дійшли до наших часів у вигляді гранітних пам'ятників, стел, монументів і набули як найвищої досконалості, так і краси.
Write a comment